Нещодавно на Київщині померла учениця 7 класу. Разом із подругою вони просто в ліцеї випили по 40 пігулок спазмолітичного препарату. Згодом схожі випадки сталися на Черкащині та в Києві — на щастя, там усі діти вижили.

 

За версією правоохоронців, школярки з Боярки зробили це, «надивившись відео в TikTok». Чи правда це та як убезпечити дітей від негативного впливу в соцмережах — у матеріалі “Хмельницький TIMES“.

 

«Випий 40 пігулок та подивись, що буде»

 

Сервіс TikTok для поширення відеофайлів та онлайн-трансляцій китайська компанія ByteDance запустила у вересні 2016 року. В липні 2020-го TikTok мав уже понад 689 мільйонів користувачів по всьому світу. Особливої популярності він набув серед підлітків.

 

Після трагедії в Боярці начальниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора Юлія Усенко повідомила, що дівчата випили препарат, побачивши в TikTok публікацію на кшталт «Випий 40 пігулок і побачиш, що буде». Те саме казали й у поліції.

 

«Відпрацьовуються версії негативного впливу Інтернету, схиляння до самогубства, стосунків із родиною та однолітками, законність продажу ліків дітям, — писала також Юлія Усенко. — Але заздалегідь скажу: дівчата не були схильні до самогубства, проблем у сім‘ї та з однолітками не мали».

 

 

Приватний детектив Руслан Болгов три роки тому займався блокуванням «груп смерті» — спільнот у соціальних мережах, де підлітків підбурювали до самогубства через різні завдання та челенджі. Він вважає, що жодні «ігри смерті» з цим випадком не пов’язані.

 

«Це неперевірена інформація, яку взяли за основу зі слів маленької дівчинки, яка вигадала перше, що спало їй на думку. Жодна дитина ніколи не писатиме передсмертне повідомлення своїм подружкам для того, щоб взяти участь в якомусь челенджі», — вважає Болгов.

 

Альона Романюк, головна редакторка фактчекінгової кампанії «По той бік новин», розповідає, що після випадку в Боярці фактчекери шукали в соцмережах відео або «групи смерті», пов’язані з препаратом, який випили школярки, проте нічого не знайшли. Також вони спілкувалися з підлітками по всій країні, з учнями та вчителями боярського ліцею — і дійшли висновку, що жодного челенджу не було.

 

«В Україні немає жодної зафіксованої смерті дитини через оці “групи смерті”. Ми досліджували цю тему раніше й розуміли, що, швидше за все, відбувається нагнітання паніки», — каже Романюк.

 

Водночас вона зазначає, що загалом небезпечного контенту в соцмережах багато — зокрема, часто можна зустріти відео, що стосуються тих чи інших ліків. А влітку 2020 року в TikTok справді був схожий челендж, але пов’язаний з іншим препаратом. До України він не дійшов — TikTok почав блокувати відео зі згадкою цього препарату.

 

Чи безпечно дітям у TikTok

 

Відповідно до правил спільноти TikTok, на платформі заборонено публікувати контент, який зображує, пропагує, нормалізує або схвалює дії, що можуть призвести до самогубства або самоушкодження. Тобто жодних інструкцій із суїциду, закликів вчинити його, угод про це, відповідних ігор або розіграшів у соцмережі бути не повинно.

 

Водночас TikTok підтримує тих, хто «в безпечний спосіб ділиться своїм особистим досвідом у подібних питаннях, щоб підвищити рівень обізнаності та знайти підтримку спільноти».

 

Крім того, з платформи мають видаляти контент про зберігання або використання препаратів, заборонених для неповнолітніх, а також про зловживання дозволеними препаратами.

 

Контент на платформі перевіряють як за допомогою технологій, так і за допомогою модераторів. А також закликають користувачів самостійно повідомляти про порушення правил.

 

Стрічка у TikTok формується за принципом контекстної реклами: що ви шукаєте, лайкаєте — те вам і показують. Тобто якщо дитині пропонують якісь шкідливі відео — значить, вона їх постійно шукає, а це не з добра, пояснює Руслан Болгов.

 

Він каже, що покращити ситуацію могли б уроки інтернет-грамотності в школах, проте й батьки мають знати, що їхні діти роблять у мережі.

 

«Якщо дитина сидить у ТікТоці — нехай і тато сидить у ТікТоці, якщо дитина сидить в Інстаграмі — нехай і тато сидить в Інстаграмі. У неї в друзях і разом. Не можете запобігти — очольте. Я зі своїми дітьми записую тіктоки разом. По-перше, так ми разом проводимо час. А по-друге — я бачу, який контент дивляться мої діти», — каже Болгов.

Ігор Розкладай, експерт із медійного права «Центру демократії та верховенства права», каже, що звужувати проблему до TikTok неправильно — слід говорити про вплив на дітей в інтернеті загалом:

 

«YouTube Kids начебто безпечний для дітей. Але якщо моя дитина, наприклад, цікавиться метро, то в YouTube Kids цього точно не буде — вона має залізти у звичайний YouTube. Дитина переглядає один контент, а зрештою їй починають пропонувати якийсь інший. Наскільки батьки можуть регулювати це вручну — я не певен». 

 

Заборонити чи ні?

 

Уповноважений із прав дитини Микола Кулеба також припускав, що причиною трагедії в Боярці можуть бути небезпечні «ігри» в інтернеті, а згодом заявив, що TikTok треба заблокувати. За його словами, вчителя та батьки на Київщині зібрали вже більше 10 тисяч підписів щодо заборони TikTok.

 

«Однозначно: я за заборону таких деструктивних мереж, тому що вони неконтрольовані, і питання контролю ставилося. Але це має робити провайдер — власник TikTok мусить так само, як у Facebook чи Youtube, контролювати контент і не дозволяти оприлюднення деструктивного контенту. Цього в TikTok якраз-таки й немає», — зазначив омбудсмен.

 

Однак Вадим Гудима, спеціаліст ГО «Лабораторія цифрової безпеки», вважає, що жодного сенсу в блокуванні Tiktok немає. По-перше, Україна — це надто маленький ринок, щоб якось впливати на політику такої великої міжнародної компанії. По-друге, блокування можна буде дуже легко обійти.

 

Що справді працює, на думку Гудими, — то це не технічні рішення, а нормальна просвітницька політика з інформування про небезпеку безвідповідального вживання будь-яких речовин.

 

Ігор Розкладай також вважає, що боротьба з TikTok може більше нашкодити, ніж допомогти, адже заборонений додаток діти сприйматимуть як ще більш привабливий.

 

Водночас Розкладай каже, що боротися треба з тими, хто поширює шкідливий контент. Він пропонує, щоб певна інституція — наприклад, той самий офіс Уповноваженого з прав дитини — моніторила мережу на предмет ризиків для дітей, розробляла певні політики та домовлялася з платформами щодо вилучення певного контенту принаймні на території України.

 

«Треба встановлювати певні законодавчі межі навіть у тому контексті, щоби самі платформи почувалися захищено. Платформи — це бізнес, а будь-який бізнес хоче бути захищеним від якихось позовів чи чогось іншого. І коли вони роблять якусь активну дію — вони мають розуміти, що вони діють на підставі закону та з легітимною метою», — каже Розкладай.

114

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *