З початку року у Хмельницькому правоохоронці склали 16 протоколів про вчинення домашнього насильства.

Нерідко ми чуємо фразу: «Б’є – значить любить». Це твердження  закарбовується у свідомості людини з дитинства, але є абсолютно хибним з точки зору і моралі, і законодавства. Тиск психологічний, економічний, фізичний – усе це види одного явища – домашнього насильства.

Старша інспекторка відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, старша лейтенантка поліції Ілона Табенська зауважує: ніхто не має права бити чи вчиняти інший вид насильства щодо будь-якої людини.

Поліцейська розповідає, що у Хмельницькому з початку 2020 року за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто вперше протягом року вчинене домашнє насильство, було складено 12 протоколів, а за частиною 2 цієї ж статті (ті самі дії вчинені повторно протягом року) – 4.

«Безпосередньо домашнім насильством займаються спеціально сформовані екіпажі поліції, до яких входить один дільничний та один патрульний. На добу заступає один екіпаж», – говорить інспекторка.

Після того, як потерпіла особа звернулась на лінію «102», на планшет екіпажу приходить виклик про те, що вчиняється домашнє насильство. На місці правопорушення поліцейські мають визначити чи дійсно є факт домашнього насильства, чи це – сімейний конфлікт.

«Наголошую, домашнє насильство – це дії або бездіяльність, вчинені умисно. Якщо правоохоронці ідентифікували домашнє насильство, складається протокол, який направляється до суду. Саме суд приймає рішення та визначає санкції», – говорить поліцейська та додає: «Коли екіпаж прибув на виклик, поліцейські з’ясовують: правопорушення вчинене вперше чи повторно. Якщо це вже третій виклик, у потерпілої особи відбирають заяву і відкривається провадження вже за статтею 1261 Кримінального Кодексу України. Якщо є тілесні ушкодження, їх необхідно зафіксувати у травмпункті. Заяву можна написати безпосередньо у відділку поліції».

Згідно санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП до таких правопорушників можуть бути застосовані такі види адміністративних стягнень: штраф у розмірі від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 – 340 грн), або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк до 7 діб. Санкції за частиною 2 (повторно): штраф від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або 40-60 годин громадських робіт, або 15 діб арешту.Кримінальна відповідальність передбачає громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

За інформацією «Поліції проти насильства», серед усіх викликів переважають повідомлення про психологічне насильство щодо жінок. Діти-свідки домашнього насильства автоматично вважаються тими, над ким воно вчиняється. Трапляються випадки, коли жінка вчиняє тиск на чоловіка.

Загалом, коло сторін інциденту може включати:

  • колишніх чоловіка та дружину;
  • партнерів, які перебувають у громадянському шлюбі;
  • прийомних батьків;
  • осіб, які проживають в одній родині;
  • рідних братів, сестер;
  • опікунів;
  • інших родичів.

«Часто буває, що дружина викликає поліцію, щоб приборкати свого чоловіка. Каже, що він її б’є чи здійснює психологічний тиск. Але, коли прибувають поліцейські і кажуть, що потрібно чоловіка забрати, жінка починає кричати, щоб його не забирали. Іноді жінки самі не готові активно захищати себе», – говорить Ілона Табенська.

На думку психологів, це – розповсюджене явище, адже потерпілі нерідко економічно залежні від кривдника, до того ж, тривалий час перебуваючи в деструктивних стосунках, можуть відчувати почуття провини за вчинений опір.

У випадку загрози здоров’ю і життю потерпілої, на місці виклику поліцейські виносять терміновий заборонний припис, згідно з яким упродовж 10 діб кривдник не має права наближатися до помешкання, навіть якщо воно належить йому.  У разі, якщо жінці з дитиною конче необхідно покинути домівку, а йти немає куди, поліція може допомогти.

Правоохоронці співпрацюють із спеціалізованими центрами, де можна тимчасово побути і оговтатись від складної ситуації. Таких центрів у Хмельницькому  два. Якщо обставини не стабілізуються, мама з дитиною можуть пожити в обласному будинку матері та дитини.

Детальніше про роботу кризового центру розповіла громадська активістка Леся Стебло:

«Ми не приймаємо на довгий період, максимум – три доби. Адресу центру категорично забороняється розголошувати. Працюємо з поліцією та перевіреними партнерами, які мають наші контакти і можуть зв’язатись з нами у будь-який час».

У центрі є все для комфортного перебування: диван для жінки та ліжечко для дитини, посуд, дещо з побутової техніки, санвузол і навіть пральна машина. Все це придбано за кошти небайдужих організацій та благодійників.

За словами Лесі Стебло, тема домашнього насильства незручна і часто жінки досить довго наважуються вирішити цю проблему. Одна з причин – це різноманітні погрози кривдника – від позбавлення прав на дітей до вбивства.

«Наприклад, ситуація: жінка – людина з інвалідністю – довго терпіла знущання свого чоловіка, який погрожував позбавити її батьківських прав, в разі, якщо вона захоче покинути дім з дитиною. Вона тривалий час консультувалася з нашими юристами. Обставини склалися так, що під час чергової домашньої сутички приїхала поліція. На чоловіка склали адміністративний протокол, а її з дитиною доставили у центр. Через два дні нашу гостю з дитиною забрали родичі на постійне місце проживання», – розповідає пані Леся.

Трагічних історій багато. Активістка наводить ще один приклад, який непоодинокий в українських родинах (з етичних міркувань імена змінені):

«Пізно ввечері пролунав телефонний дзвінок від колег поліцейських із проханням розмістити в кризовій кімнаті нашого центру молоду маму Ганну з немовлям. Вона родом зі східної України, вийшла заміж за військового – Василя, який проходив там службу. Після закінчення контракту чоловіка приїхали жити в Хмельницький. Спочатку винаймали житло, а потім через низку проблем переїхали до свекра. Батько Василя з перших днів не сприйняв молоду невістку зі Сходу. Не знайшовши підтримки чоловіка, Ганна з дитиною та пожитками повернулася до мами, але знову сталася прикрість – мама разом з вітчимом вигнали її з дому. За останні кошти Ганна придбала квиток до Хмельницького та приїхала до чоловіка. Із Василем вона так і не побачилась, а свекор сказав забиратися геть. Поліція допомогла Ганні знайти прихисток у нашій кризовій кімнаті. Ганна була вражена, що існують такі центри, і, оговтавшись, почала думати, що робити їй далі. Наступним кроком було рішення розміститися в Хмельницькому обласному Центрі матері і дитини. Згодом Ганну забрав додому Василь і, зрозумівши, що сталося за декілька днів з його молодою дружиною та донькою, взяв на себе відповідальність за своїх дівчат… Вразили нас слова дівчини: «А що б ми робили, якби не Ви? У світі все ж більше добра… »

Для оперативного вирішення проблемних ситуацій, Центр співпрацює з юристами, психологами, державними структурами, які дотичні до питання гендернозумовленого насильства.

Якщо ви або ваші близькі зазнали домашнього насильства, або ви знаєте осіб, які потерпають від нього, ви можете звернутися по допомогу, скориставшись інформацією, оприлюдненою на сайті Хмельницької міської ради.

Контакти територіальних підрозділів поліції міста Хмельницького:

  • Хмельницький відділ поліції ГУНП в Хмельницькій області – 097-935-40-67;
  • Південно-Західне відділення поліції Хмельницького ВП – 096-709-83-01; (0382) 61-80-36;
  • Зарічанське відділення поліції Хмельницького ВП – 097-408-06-13; (0382) 63-10-86.

Контакти для отримання психологічної та правової допомоги та консультацій:

  • Хмельницький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, в якому можна отримати консультації юриста та психолога:  вул. Кам’янецька, 38, телефон (038) 79-46-68;
  • Хмельницький обласний  центр соціально-психологічної допомоги, в якому окрім консультативної допомоги у разі необхідності можна отримати тимчасовий притулок – телефон (038) 74-64-72;
  • Хмельницький міський центр соціальної підтримки та адаптації, в якому окрім консультативної допомоги  психолога та юриста, у разі необхідності можна отримати тимчасовий притулок у соціальному готелі: вул. Житецького,22, телефони: (038) 75-29-86; (038) 67-51-13;
  • служба у справах дітей: вул. Грушевського, 88, телефон (038) 75-27-20;
  • спеціалізована служба «Телефон Довіри 15-50» – цілодобово надається  екстрена психологічна допомога консультантами-психологами.Телефон 067-133-15-50;
  • гаряча лінія при управлінні охорони здоров’я – 707-103.

Мешканці Хмельницької області можуть скористатися контактами, оприлюдненими на сайті Хмельницької ОДА:

  • координатор у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі у Хмельницькій області – заступник голови облдержадміністрації, телефон: 0382-70-35-40;
  • Центр соціально-психологічної допомоги для осіб, що постраждали від домашнього насильства (Хмельницька область): (0382) 74-64-72
  • Центр матері і дитини (Хмельницька область): (0382) 62-21-50

Крім того, в Україні працюють гарячі лінії, звернувшись на які, також можна отримати допомогу або консультацію:

  • гаряча лінія Національної поліції України – 0-800-500-202;
  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-33. Короткий номер з мобільного – 116-123.

Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми або Ваша дитина потерпає від домашнього насильства – телефонуйте:

  • Національна дитяча гаряча лінія – 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних, мобільних телефонів). Короткий номер з мобільного – 116-111.
  • У разі зникнення дитини телефонуйте до Служби розшуку дітей – 116-000 

Довідково: 17 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №3908 про збільшення адміністративного покарання за домашнє насильство. Законопроект пропонує ввести штраф у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 34 000 грн). У разі повторного порушення – збільшити штраф від 34 000 грн до 68 000 грн.На сьогодні штраф за насильство у  сім’ї становить від 170 до 340 грн, а за повторне протягом року – від 340 до 680 грн.

Автор: Наталя Кошай

Джерело:Поділля News

67

One thought on “Де мешканцям Хмельниччини шукати допомоги від насильства в сім’ї”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *