Юлія Тимошенко – найвпливовіша жінка сучасної України, що підтверджується не тільки численними рейтингами популярних видань, а й, якщо відверто, народною любов’ю. Завдяки незмінній підтримці виборців, голова «Батьківщини» ось уже протягом 20 років залишається в активній політиці. Цей величезний період, без перебільшення, можна назвати ерою Тимошенко. Усі її конкуренти, в основному чоловіки, зійшли з дистанції й піддалися політичному забуттю. Вона ж вистояла й продовжує боротьбу за країну, за її незалежність.

 

Минуле – найкращий друг майбутнього

Уперше Тимошенко стала народним депутатом 1997 року, а в грудні 1999-го вона зайняла посаду віце-прем’єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу. Тоді лідерові «Батьківщини» вдалося припинити ганебну практику так званих «віялових» відключень електроенергії, коли без світла залишалися цілі райони. Тимошенко вивела з «тіні» багатомільярдні ресурси, ліквідувала в енергетичній сфері бартер. У бюджеті з’явилися гроші, тому людям припинили затримувати соціальні та пенсійні виплати.

У 2004 році лідер «Батьківщини» добровільно відмовилася від президентських амбіцій, підтримавши єдиного кандидата від демократичних сил Віктора Ющенка. Парламент 373 голосами обрав її головою уряду. У підсумку зарплати, пенсії і стипендії зросли в 1,5-2 рази, а розмір допомоги при народженні дитини – у 12 разів!

Найяскравіша подія першого прем’єрства Тимошенко – повернення під контроль держави найбільшого металургійного комбінату України «Криворіжсталь», який потім на відкритих торгах продали інвестору за суму, що склала половину всіх надходжень від приватизації за 13 попередніх років.

Тоді Тимошенко заявила про необхідність реприватизації 3.000 підприємств, приватизованих з порушенням законодавства. Це не сподобалося олігархам, тому вони, граючи на амбіціях тодішнього президента Ющенка, зняли лідера «Батьківщини» з посади, яку вона займала лише протягом 7,5 місяця. Цікаво, що за два тижні до цього президент назвав уряд Тимошенко найкращим за всю історію.

Лідер «Батьківщини» не підписала ініційованого Ющенком Універсалу національної єдності, унаслідок якого прем’єром став Янукович. Згодом Партія регіонів почала скуповувати в парламенті депутатів, щоб створити більшість у 300 голосів і долати вето Ющенка на будь-які закони. Президент був змушений розпустити ВР. Нова Рада знову обрала Тимошенко головою уряду.

Юлія Володимирівна вчергове вдарила по олігархах і корупціонерах, зокрема відмовилася від посередника в газовій сфері «РосУкрЕнерго» й уклала прямий контракт між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом». Окрім того, уряд повернув у державну власність шельф Чорного моря, на який поклали око младоолігархи Януковича.

У ті складні роки трималися стабільні тарифи на газ і електроенергію для населення – чого зараз не може забезпечити ні прем’єр-міністр, ні президент. При Тимошенко стали безкоштовно давати квартири черговикам, чого не було раніше. Почалися виплати компенсацій за втрачені вклади в Ощадбанку СРСР. Введено ЗНО знань для вступу до університетів, чим Тимошенко відкрила дорогу талановитій молоді.

Незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, Кабмін Тимошенко відновив серійне виробництво вітчизняних літаків марки «Ан», на озброєння армії прийняли принципово новий танк «Оплот».

Протягом двох років прем’єрства Юлії Тимошенко всі без винятку сільгоспвиробники отримували найвищу підтримку з держбюджету. Саме тоді Україна зібрала найбільші врожаї й посіла третє місце у світі за експортом зерна.

Щоб підтримати сільську медицину, уряд направив у районні та сільські лікарні 3 тис. автомобілів. Пізніше прокуратура Пшонки за наказом Януковича марно намагалася знайти порушення при реалізації цієї державної програми.

З ініціативи Тимошенко в країні зупинили діяльність гральних закладів, щоб захистити моральність і духовність молоді, зменшити залежність українців від ігроманії.

До Тимошенко можна по-різному ставитися, але, поклавши руку на серце, слід визнати: ні Яценюк, ні Гройсман не зробили і десятої частки того, що вдалося лідерові «Батьківщини» на чолі уряду.

 

Янукович і Манафорт проти Тимошенко

 

Політичне життя України проходила під знаком Тимошенко навіть тоді, коли вона перебувала у в’язниці. Президент-чоловік боявся її як вогню, тому й кинув за ґрати. ЄС, США і міжнародні організації заявили, що судовий процес проти Тимошенко був політично мотивованим.

Щоб підвищити рейтинг Януковича за кордоном, американський політтехнолог Пол Манафорт розробив таємну медіа-стратегію, однією з цілей якої була дискредитація Тимошенко. Пізніше проти Манафорта відкриють кримінальну справу, правда, не в Україні, а в США. З сенсаційних документів американського розслідування, опублікованих британською газетою «The Gurdian», стало відомо, що Манафорт отримав від команди Януковича 75 млн доларів на поширення «чорнухи» проти Тимошенко.

Навіщо Януковичу викидати на це шалені гроші? По-перше, політичні переслідування Тимошенко в Україні викликали гостру критику як у США, так і в Євросоюзі, і у зв’язку з цим потрібно було показати світові «справжнє обличчя» екс-прем’єр-міністра України. По-друге, Янукович «переміг» Тимошенко на президентських виборах з мінімальною перевагою, а тому лідер «Батьківщини» представляла для нього велику небезпеку як політичний опонент.

«Завдяки статті в «The Gurdian», ми бачимо, що це була повномасштабна кампанія, тривалістю не один рік, з дискредитації Тимошенко як політика і державного діяча, – каже політолог Сергій Биков. – Сьогодні ми можемо спостерігати, що Банкова використовує ті ж фейки, які використовував Янукович для дискредитації Тимошенко».

 

Маргарет Тетчер і Ангела Меркель

 

Лідер «Батьківщини» була особисто знайома з Маргарет Тетчер, найвизначнішим політиком ХХ століття, яку за рішучість прозвали «залізною леді». Це була перша жінка, котра стала прем’єр-міністром європейської держави.

Рятуючи Великобританію від економічної кризи, Тетчер провела доволі радикальні реформи, які згодом назвали за її іменем «тетчеризмом». Результатом стало зниження рівня інфляції, зменшення впливу держави на економіку, розвиток середнього й малого бізнесу, поліпшення ситуації на ринку робочої сили. Окрім того, Тетчер розв’язала наболілі проблеми у вугільній промисловості, ініціювала приватизацію державних компаній.

За аналогією з Маргарет Тетчер Юлію Тимошенко також називають «залізною леді» – за стійкий характер, твердість у захисті інтересів країни й непохитність духу.

Феномен Маргарет Тетчер став важливою віхою в просуванні жінок у політиці. Тетчер сприяла руйнації стереотипу про жінок як про домогосподарок, адже вперше в Європі (1979 року) жінка була обрана представляти країну на світовій арені.

«Будь-яка жінка, яка розуміє проблеми, що виникають при управлінні домівкою, може зрозуміти проблеми, котрі виникають при управлінні країною», – небезпідставно вважала Маргарет Тетчер і підтвердила цю тезу всією своєю діяльністю на посаді прем’єр-міністра однією з наймогутніших країн світу.

Ще один яскравий приклад жінки в європейській політиці – Ангела Меркель. Вона – перша і єдина жінка на посаді канцлера в історії Німеччини; займає його з 2005 року до цього часу, очолює вже четверте поспіль уряд і вже 13 разів ставала найвпливовішою жінкою-політиком у світі.

Меркель є прихильником «соціально-орієнтованої ринкової економіки», виступає за продовження санкцій проти Росії через анексію Криму та війну на Сході України. До речі, Меркель іноді називають «тевтонською Маргарет Тетчер».

Остання зустріч Меркель і Тимошенко відбулася в кінці 2018-го в Києві. Тоді політики обговорили питання відновлення України, зокрема реалізацію після президентських виборів Нового курсу лідера «Батьківщини».

 

І французькі, і османські

 

На відміну від Західної Європи, в давнину на українських землях жінки відігравали важливу роль у суспільному житті. Навіть відомі факти, що жінки-войовниці, переодягнувшись у чоловіче вбрання, брали участь у походах русів на Візантію.

Нині одна з найвищих нагород України – «жіноча», це Орден княгині Ольги, який вручають за видатні заслуги в державній та громадській діяльності. Княгиня Ольга – знаменита правителька Київської Русі, що прославилася жорстокою помстою за смерть свого чоловіка князя Ігоря. Князь загинув від рук древлян після кількаразового стягування з них данини. Княгиня Ольга послідовно розправилася зі старійшинами древлян, а потім остаточно упокорила цей народ. Під час правління Ольги Київська Русь зміцніла, приросла новими землями.

Серед найвпливовіших жінок історики також називають Анну Ярославну – молодшу дочку київського князя Ярослава Мудрого. Вона – дружина французького короля Генріха I і королева Франції. Відома в західноєвропейській історіографії як Анна Руська або Анна Київська. Прабабуся майже 30 французьких королів. Під час вінчання подарувала чоловікові привезене з Києва Євангеліє, писане кирилицею. Усі наступні королі аж до революції 1793 року присягали на цій святій книзі.

У теперішній традиції до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України входить Роксолана (Анастасія Лісовська), улюблена дружина султана Османської імперії Сулеймана Пишного, народжена буцімто на Прикарпатті. Мала великий вплив на чоловіка й османську політику, більше трьох десятиліть була однією з найвпливовіших особистостей у мусульманському світі.

Тож розквіт і щасливе майбутнє моєї країни я пов`язую лише з  сильною та мудрою жінкою.

 

     Віктор БОНДАР

 

 

 

301

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *